Роль творчої діяльності вихователя у розвитку творчих здібностей дошкільників
(Міні-лекція для вихователів)
Що означає бути творчим вихователем? Які особливості педагогічної творчості? Як це - творчо взаємодіяти з вихованцями? Поміркуймо разом... Поняття творчість педагога здебільшого вживається, коли йдеться про впровадження інноваційних ідей у педагогічну діяльність. Результатом творчості вихователя є зростання його професійної майстерності та особистісний саморозвиток. Отже, творчість вихователя - це здатність винаходити в процесі повсякденної професійної діяльності щось нове, комбінувати й видозмінювати, адаптувати відоме до вікових та індивідуальних особливостей кожної дитини; гнучкість у виборі адекватних засобів впливу на малюка; пошук нестандартних способів розв'язання освітніх завдань; оригінальне доцільне застосування засобів стимулювання творчої ініціативи вихованців та їхньої пізнавальної активності. Іншими словами, педагогічна творчість - засіб і водночас результат діяльності вихователя у подоланні себе вчорашнього, процес оновлення, вдосконалення у професійній діяльності. Позитивні почуття і емоції, що сповнюють вихователя в процесі творчої діяльності, не лише спонукають до подальшої творчої активності, а й відволікають від концентрації на стресогенних чинниках професійної діяльності, тим самим оберігаючи від стресів і запобігаючи виникненню синдрому професійного вигоряння. Особливість творчості вихователя полягає в тому, що він легко налагоджує стосунки з кожним малюком як з творчою особистістю в процесі їхніх спільних багатократних ігрових, пошукових дій в різних сферах діяльності. І навпаки, вихователю, який недостатньо приділяє уваги своєму творчому професійному росту, важко знайти спільну мову з дітьми і налагодити з ними співпрацю. Варто пам'ятати: продуктами творчості вихователя є не лише результати творчої діяльності у вигляді конспекту, нового дидактичного матеріалу чи гри, методичної розробки тощо, а й результати творчої співпраці з вихованцями: художній виріб, придумана казка, інсценована ситуація, розіграна роль персонажа у виставі, конструкторська споруда та інше. Як показує наш багаторічний досвід,
творчість не можна нав'язувати. Вона або є, або її немає, бо немає у педагога підтримки і віри у його потенційні можливості. Педагог сам шліфує свою творчість і для цього потрібна справжня свобода його діяльності і плідна праця. Отже, щоб мати в колективі творчих педагогів треба, насамперед, надавати їм можливість бути вільними в організації своєї роботи, підтримувати і заохочувати їх, дбати про створення певного конструктивного діалогу в системі «творче середовище - творчий педагог» та виробити переконання в кожного вихователя: "Я можу творити!» «Я здатна до творчості!», «Я хочу 
творити!», «Мені це потрібно!». Маємо зважити ще на один момент: для запуску творчих механізмів у колективі педагогів максимально значущими саме на початкових етапах розвитку творчості є яскраві враження, події, явища та піки позитивних емоцій у вихователя та дітей. Таке емоційне занурення педагога та дітей у творчість супроводжується емоційним піднесенням: вихователь, отримавши від дітей зворотний заряд емоцій та енергії як результат співтворчості, налаштовується на новий творчий пошук і так триває щоденно. З таким вихователем дітям цікаво, такому вихователю діти довіряють, вони чують його з першого разу і емоційно відгукуються на пропозицію щодо діяльності, проявляють пізнавальну і творчу активність, демонструють
прагнення бути схожим на улюбленого вихователя, з таким вихователем діти не хочуть прощатися в кінці робочого дня, і це є свідченням високого рівня його професійної майстерності і творчості. Що може спонукати вихователя до творчості? 1. Готовність до творчості в професійній діяльності, його активна життєва позиція. 2. Професійна потреба в оволодінні секретами майстерності. 3. 
Прагнення вийти за межі умовностей та консервативних правил. Варто пам'ятати: особливо добрий ефект є від того, коли творчий педагог, педагог-новатор не залишається на самоті зі своїми ідеями і надбаннями; він не лише розповідає про свої досягнення, демонструє їх, ділиться ними, а й спонукає своїх колег та залучає їх до спільного творчого пошуку, передає свій досвід роботи для активного використання у своєму та інших педагогічних колективах; творчий вихователь ніколи не буде сліпо списувати, а вдумливо генерувати свої ідеї у розв'язанні даної проблеми. . Іноді в педагогічних колективах трапляються вихователі, для яких характерні негнучкість психічних процесів, бідність ідей, пасивність. Вони звичні працювати лише за вказівкою іншого. Ефективною для такого вихователя є робота в парі з неординарною сильною особистістю. Тоді він намагається наслідувати колегу, робити свій посильний внесок у спільну діяльність, доповнювати свого творчого колегу, доводити його творчі задуми до логічного завершення. Основні напрями творчої
діяльності вихователя Щоденне моделювання процесу взаємодії вихователя з дітьми, в тому числі, складання змістовних календарних планів освітньої діяльності з вихованцями. Удосконалення відомих та розробка нових педагогічних методів і прийомів, активне використання їх у роботі з дітьми. Систематичне оновлення і збагачення ігрового та розвивального середовища в групі. Пошук неординарних форм роботи з дітьми (цікаві мандрівки, заняття-розваги, пошукова діяльність та експериментування, гурткова робота тощо). Опанування та упровадження сучасних прогресивних педагогічних 
технологій та ідей у практику роботи з дошкільниками. Вибір ефективних засобів стимулювання творчої активності дітей та їхніх батьків. Оригінальне розв'язання проблем методичного характеру (підготовка консультації, виступу на педраді; розробка конспекту нетрадиційного заняття чи розваги; творчий звіт тощо). Яким же чином творча діяльність вихователя впливає на розвиток творчих здібностей дитини? Загальновідомо: у активного, творчого педагога і діти творчі. Він знає міру в тому, що дітям потрібно показати, а що вони самі мають відкрити під його керівництвом. Занадто поширені
пояснення, виклад готових істин, пропонування зразків для запам'ятовування чи копіювання - все це не сприяє саморозвитку дитини, реалізації її творчих нахилів. Активність дитини, зокрема і творча, формується за умови підтримки дорослим її ініціативи. Численні ж заборони й негативні оцінки гальмують пізнавальну активність та розвиток творчих здібностей дошкільника. Творчі здібності - це здатність дивуватися, пізнавати, вміння знаходити вихід із нестандартних ситуацій; це спрямованість на відкриття нового, незвичного, оригінального. У розвитку творчих здібностей дітей важливішим є не прагнення здобути кінцевий результат, а сам процес діяльності - експериментування. Занадто прискіпливе ставлення до того, що робить дитина, до результатів її праці може стати на заваді розвитку її пізнавальної активності, творчих здібностей. Оскільки саме діяльність визначає розвиток дитини, настав час переорієнтувати освітній процес зі словесного, монологічного керівництва поведінкою і заняттями дітей на організацію діалогічної взаємодії в парах «дитина - дорослий» або мікрогрупах «дитина - діти», «діти - діти», чи навіть елементів полілогу в ході різних видів діяльності дітей (Замість монологічних вказівок вихователя - діалогічна взаємодія з дітьми). Дитяча творчість, як правило, пов'язана з грою. Дошкільнята малюють і - грають, танцюють і - грають, конструюють і - грають, називають слова, складають речення, вигадують казки і - грають. Через гру дитина пізнає світ, у грі дитина робить спроби знайти своє місце в житті. Отже, в грі дитині слід ненав'язливо розкривати прийоми творчого мислення, вчити її помічати незвичне, виявляти креативність - одну із базових характеристик, що полягає у розвитку здатності дитини до творчості. Характеристики творчості дитини: швидкість думки; гнучкість мислення; оригінальність ідей та рішень; сміливість; надзвичайна допитливість і цікавість; здатність до значної концентрації уваги протягом тривалого часу; стійкі бажання робити все по-своєму - незалежність дій і думок; винахідливість. Варто зауважити: про рівень професійної майстерності вихователя та його творчий потенціал можна судити, виходячи із кількості в групі творчих дітей. На це вказують їх відповіді на заняттях, роботи з образотворчої діяльності, розповіді дітей з власного досвіду, створені казки, небилиці, загадки, конструкції з будматеріалу, виконані ролі в сюжетно-рольовій грі тощо. Як показують наукові дослідження й досвід педагогів-практиків, творчі здібності дітей виявляються приблизно з п'ятого року життя, але це зовсім не означає, що до цього моменту їх не слід розвивати. Оскільки творчі здібності дитини формуються в процесі різних видів діяльності, педагогу варто постійно дбати про психолого-педагогічні умови для їх розвитку: 1. Забезпечувати систематичне накопичення дітьми якнайбільше позитивних вражень про навколишній світ під час різних видів діяльності (гра, малювання, конструювання, ліплення, аплікація, гра на ДМІ, співи й танці, театралізована діяльність, читання, письмо, складання віршів чи казок, праця, ДПД тощо). 2. Прагнути, щоб діти отримували задоволення від самого процесу діяльності і не займалися нею під примусом дорослого. 3. Забезпечувати стимулююче розвивальне середовище, наявність необхідних для творчої діяльності дошкільників завжди доступних матеріалів. 4. В жодному разі не давати негативної оцінки дитячій творчості. 5. Заохочувати цікаві та глибокі запитання дітей. 6. Активно використовувати в освітньому процесі нестандартні творчі завдання (зображувальні, музичні, словесні, логіко-математичні, творчі завдання комбінованого типу). 7. Не допускати надмірної опіки дітей, яка може заважати дитячій творчості. 8. Забезпечувати позитивний психологічний мікроклімат у групі. (Далі проводиться діагностика творчих здібностей педагогів ДНЗ з використанням медіа технологій та обробка її результатів). 
З метою збагачення педагогічного досвіду відвідувала методоб’єднання та тренінги
Учасник семінару-практикуму для директорів закладів дошкільної освіти міста «Особливості формування пізнавальної мотивації в дошкільному віці»( листопад 2022)Учасник тренінгу для педагогів закладу дошкільної освіти «Формування навичок економічного мислення та економічних уявлень у дітей дошкільного віку» Учасник Майстер – клас для вихователів «Трудове виховання як складова частина всебічного розвитку дошкільнят» Учасник фізкультурного квесту для педагогів «Ми за здоровий спосіб життя » Підготувала та провела Майстер – клас для педагогів закладу дошкільної освіти "Різдвяний ангел"
З метою збагачення педагогічного досвіду відвідувала методоб’єднання та тренінги
Пошуково-дослідницька діяльністьі з дітьми дошкільного віку
„Вмійте щодня відкривати перед
дитиною щось нове, і відкривати
так, щоб навколишній світ заграв
перед нею всіма барвами веселки.
Завжди залишайте щось недоказане,
щоб дитині не раз хотілося повернутися
до того, про що вона дізналася”
В.Сухомлинський
З постійно змінним світом природи дитина починає знайомитися з перших років життя. Її приваблюють шум дощу, шелест листя, яскравий метелик, що здійнявся над запашною квіткою, кумедне пухнасте кошеня і перламутрові рибки в акваріумі. Дітям подобається гуляти на подвір’ї, лазити по деревах, милуватися квітами, годувати домашніх улюбленців. Для дитини кожен прожитий день – це справжнє відкриття. Адже її оточують численні чудові перетворення, кожне із яких – таємниця. Маленький жолудь перетворюється на величезного дуба, жовта кульбабка за ніч стає пухнастою білою кулькою, неповоротка гусінь раптом злітає в небо легким витонченим метеликом. Малюки намагаються зрозуміти світ, обстежуючи його не тільки візуально, а й на дотик, смак, нюх, тобто залучаючи всі органи чуття. То ж, спостерігаючи за всім цим природнім дивом дуже багато запитань: як? чому? звідки? зароджується у маленькій дитячій голівці.
Формування у дітей природо - екологічної культури та екологічної свідомості – одне з найголовніших завдань сьогодення.
Сім’я і дошкільний заклад – ось де розпочинається виховання в дитині інтересу до навколишнього світу. Для розвитку пізнавальної активності дітей ми часто звертаємось до пошуково-дослідницької діяльності. Пошуково-дослідницька діяльність з дітьми – це особливий і дуже непростий вид діяльності. Саме він дає дітям можливість спілкуватися з однолітками, з дорослими, здійснювати з об’єктами різноманітні перетворення, виявляти їхні істотні зв’язки з явищами природи, з життєдіяльністю людини, вчить аналізувати й самостійно робити висновки.
Дошкільники охоче беруть участь у пошуково-дослідницькій діяльності. Під час її у дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, посилюється інтерес до живої та неживої природи, активізується інтелектуальний розвиток. А винагородою за допитливість та роботу над поставленими завданнями для малюків є їхні самостійні відкриття у світі природи. Самостійно здобуті знання під час дослідів та експериментів залишаються в пам’яті дітей надовго і формують підґрунтя для нової розумової і творчої пошуково-дослідницької діяльності.
Як же ми організовуємо пошуково-дослідницьку діяльність з дітьми у нашому дошкільному навчальному закладі? Перш за все ми створили у дошкільному закладі оптимальні умови для розвитку дослідницьких умінь дітей, практичного пізнання ними навколишнього світу і впорядкування їхніх уявлень про явища, об’єкти довкілля та їх взаємозалежність.
Першим реальним кроком у цьому напрямку є створення сітки-плану проведення дослідів на певний період (за бажанням вихователів на місяць, квартал, рік). 2 крок – створення умов для проведення пошуково-дослідницької діяльності в ДНЗ.
У кожній віковій групі створені куточки живої природи, в молодших групах оформлено центри води і піску, де діти можуть більше дізнаватися про властивості об’єктів природи. Для вихованців старших груп створено куточки експериментування, в яких розміщено різноманітні матеріали та обладнання для дослідів. Вихователі всіх вікових груп мають можливість проводити заняття, досліди, експериментування з невеликими групами дітей або індивідуальну роботу. Є все необхідне для набуття дітьми власного пізнавального досвіду.
Так, для проведення пошуково-дослідницької діяльності з дітьми у нашій міні-лабораторії є:
- спецодяг (халати та фартухи, клейонки різних розмірів;
- скляний посуд (склянки, пробірки, мензурки, банки);
- пластиковий посуд різний за формою, величиною (стаканчики, лійки, поливалки)
- дрібні матеріали (гвинтики, ґудзики, палички, соломинки, хутро, папір, пластилін, пісок, цукор, сіль, );
- прилади (термометри, ваги, годинники, ліхтарики, люстерка, сита, лопатки, магніти, губки, дощечки;
- різноманітні речовини.
У своїй роботі вихователі нашого закладу використовують наступні форми, методи, і прийоми роботи з дітьми у пошуково-дослідницькій діяльності, а саме:
- спостереження; бесіда; досліди; експерименти, ігрові проблемні ситуації; розглядання картин, ілюстрацій; дидактичні ігри, с/р ігри, ігри-загадки, ігри-описи, конструктивні ігри; читання художньої літератури; комплексні, тематичні, інтегровані заняття; трудова діяльність; фіксація результатів досліду.
Завдання, які ставлять перед собою педагоги, організовуючи пошуково-дослідницьку діяльність наступні:
- Навчити дітей уважно й зацікавлено спостерігати за природним оточенням – дивитись і бачити, слухати і чути, пропускати отримані враження через своє серце й робити необхідні висновки;
- Розвивати в дітей пізнавальні вміння і навички, розумову активність, позитивне й дбайливе ставлення до об’єктів природи та формувати екологічну культуру.
Педагоги у своїй роботі дотримуються класичної структури пошуково-дослідницької діяльності, яка складається з 4-х етапів:
- Перший етап - підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх дослідом, виявляє рівень їх знань. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, дерева взимку живі? Як ви думаєте, чи дерева замерзають від сильного морозу?»
- Другий етап - початок досліду: обговорення умов і висування припущень: «Я читала, діти, що дерева не замерзають тому, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз дві скляночки: в одній буде проста вода, а в другій - з цукром. Як ви гадаєте, в якій склянці вода швидше замерзне?»
- Третій етап - хід досліду. Спостереження дітей за ходом досліду, обмін думками.
- Четвертий етап - заключний: обговорення наслідків досліду.
Досліди – це важливий шлях пізнання, вони мають велику переконуючу силу. Цінність їх полягає в тому, що під час їх проведення діти не отримують готових знань у законсервованій формі від дорослого, а здобувають у процесі пошукової діяльності. Досліджуючи те чи інше явище чи об’єкт природи, дитина отримує знання у певній логічній послідовності. Крім того, під час проведення дослідів у природі дошкільнята мають змогу відчути красу природи, побачити в ній початок життя листочка, квітки, зрозуміти, чому змінюється напрямок вітру, чому вода перетворюється на лід, куди зникає сонячний зайчик.
Кpім цього досліди цінні ще й тим, що дають можливість стежити за ходом явища і відтворювати їх щоразу з повторенням умов.
У своїй роботі вихователі використовують такі види дослідів, а саме:
- Ілюстративний або демонстраційний (виявляючи та з'ясовуючи з дітьми властивості предметів та явищ, вихователь сам проводить дослід, а діти лише спостерігають, а потім всі разом роблять висновки);
- Навчальний (у ході такого досліду діє кожна дитина. Цьому виду дослідів наші вихователі надають перевагу, оскільки кожна дитина самостійно перевіряє гіпотезу, поставлену на початку досліду, знаходить відповіді на свої питання, перевіряє свої знання та можливості).
Педагог має підтримувати кожну висловлену дитиною думку чи припущення, не критикувати і не підганяти юного дослідника з висновками. За необхідності потрібно ставити навідні запитання, на чомусь зосередити увагу дитини.
Пошуково-дослідницьку діяльність наші вихователі використовують у всіх видах дитячої діяльності. Основою роботи є заняття комплексного типу, на яких велику увагу приділяють розв’язанню проблемних завдань як-от: «діти, як ви вважаєте, чому…», «як довести,що…», «що вийде, якщо…» і так далі. Це дає дітям можливість краще розуміти причинно-наслідкові зв’язки у довкіллі.
Так, розвиваючи комунікативно-мовленнєві здібності дітей, вихователі пропонують вихованцям використати відповідні картки-схеми, за допомогою їх здійснити уявну мандрівку до якого-небудь об’єкта природи, а потім скласти розповідь від свого імені.
Розгорнута пошукова діяльність використовується при ознайомленні з природою дітей старшого дошкільного віку. Але використання її окремих компонентів - пошукових дій, можна починати з молодшої групи. Для встановлення впливу вологи на пластичність піску та глини в іграх дітей молодшого дошкільного віку вихователь пропонує виліпити пиріжок з сухого піску, потім з вологого і запитує: "чому з початку пиріжок не вийшов? 3 якого піску можна виліпити його?". Перші елементарні досліди діти у цьому віці можуть проводити з папером, картоном і т. д.
Дітям старших груп подобається така форма роботи як «Аукціон ідей». Під час проведення такого аукціону діти описують характерні особливості запропонованого об’єкта чи матеріалу і оцінюють їх з точки зору практичного застосування людиною у теперішньому часі і в майбутньому.
На заняттях з математики вихователі не лише навчають дітей рахувати, вимірювати, порівнювати, а й використовувати ці навички у пошуково-дослідницькій діяльності, самостійно аналізувати і робити висновки та певні припущення.
З досвіду роботи педагоги нашого закладу відмітили, що найбільшої результативності пошуково-дослідницька діяльність досягається під час реалізації проектів. Так, у ході проектів в середній та старших групах вихователі змогли створити ситуації успіху для кожної дитини завдяки диференційованому підходу проведення пошуково-дослідницької діяльності. Для самоствердження дітей дуже важливо підтримати ініціативу й активність кожного вихованця та наповнити його життя яскравими враженнями і відкриттями. Для прикладу, у реалізації проекту «Диво-овочі» за допомогою цікавих дослідів, спостережень діти ознайомилися з особливостями певних овочів, їхніми лікувальними властивостями, навчилися практично використовувати набуті знання.
Знання про природні явища здобуті на заняттях, активізуються, уточнюються, поглиблюються під час пошуково-дослідницької діяльності на прогулянках, під час цільових екскурсій, у міні-лабораторіях куточків природи, у процесі трудової і побутової діяльності. Прості, доступні дітям досліди бувають короткочасні, коли одразу пояснюється певне явище або властивість предмета, а бувають і тривалі дослідження - коли діти вчаться певний час спостерігати одне й те саме явище, а відтак робити узагальнення і висновки.
З досвіду роботи наших педагогів в даному напрямку хочу зазначити, що доцільно проводити пошуково-дослідницьку діяльність з дітьми щомісяця, опрацьовуючи одну тему протягом тижня, узагальнювати набуті знання на тематичному занятті з природи або комплексному занятті, а конкретні явища чи властивості під час індивідуальної роботи в міні-лабораторії та під час спостережень з елементами дослідницької діяльності на прогулянках в ІІ половину дня. Обов’язковим кроком у пошуково-дослідницькій діяльності є те, що результати дослідів треба обов’язково фіксувати у довільній формі за бажанням: у щоденниках, екранах, альбомах, малюнках, фотографіях, іт.д. І, звичайно, необхідно частіше залучати батьків до участі у проведенні пошуково-дослідницької діяльності у своєму дошкільному закладі.
Широке використання дитячого експериментування у різних сферах життєдіяльності дошкільників дає змогу максимально реалізувати потребу наших вихованців у нових враженнях, знаннях, самоствердженні.
Хочу застерегти від типових педагогічних помилок при здійсненні пошуково-дослідницької діяльності, а саме:
- відсутність системи проведення дослідів;
- надання переваги фронтальним формам роботи;
- обмеження свободи дитини;
- монолог дорослого;
- перетворення досліду на бесіду.
А ще треба завжди пам’ятати про правила безпеки під час проведення дослідів, експериментів. Цьому треба навчати дітей:
- не штовхати одне одного під час досліду;
- працювати акуратно й чисто;
- нічого не брати до рота;
- не торкати під час досліду обличчя й очі;
- тримати руки чистими;
- прибирати за собою робоче місце.
Правильно організована пошуково-дослідницька діяльность з дітьми дошкільного віку є завжди результативною.
Результативність пошуково-дослідницької діяльності полягає в тому, що діти:
• мають упевненість у своїх силах і здібностях;• самостійно знаходять альтернативні шляхи пошуку;• розвивається в дітей чуттєвий досвід, нетрадиційне мислення;• діти навчаються висловлювати оригінальні ідеї;• намагаються самостійно розв’язати проблеми;• у дітей формується сталий інтерес до експериментування.Я бажаю всім вам плідної, успішної праці в організації пошуково-дослідницької діяльності з дошкільнятами, а позитивні результати не забаряться.
„Вмійте щодня відкривати перед
дитиною щось нове, і відкривати
так, щоб навколишній світ заграв
перед нею всіма барвами веселки.
Завжди залишайте щось недоказане,
щоб дитині не раз хотілося повернутися
до того, про що вона дізналася”
В.Сухомлинський
З постійно змінним світом природи дитина починає знайомитися з перших років життя. Її приваблюють шум дощу, шелест листя, яскравий метелик, що здійнявся над запашною квіткою, кумедне пухнасте кошеня і перламутрові рибки в акваріумі. Дітям подобається гуляти на подвір’ї, лазити по деревах, милуватися квітами, годувати домашніх улюбленців. Для дитини кожен прожитий день – це справжнє відкриття. Адже її оточують численні чудові перетворення, кожне із яких – таємниця. Маленький жолудь перетворюється на величезного дуба, жовта кульбабка за ніч стає пухнастою білою кулькою, неповоротка гусінь раптом злітає в небо легким витонченим метеликом. Малюки намагаються зрозуміти світ, обстежуючи його не тільки візуально, а й на дотик, смак, нюх, тобто залучаючи всі органи чуття. То ж, спостерігаючи за всім цим природнім дивом дуже багато запитань: як? чому? звідки? зароджується у маленькій дитячій голівці.
Формування у дітей природо - екологічної культури та екологічної свідомості – одне з найголовніших завдань сьогодення.
Сім’я і дошкільний заклад – ось де розпочинається виховання в дитині інтересу до навколишнього світу. Для розвитку пізнавальної активності дітей ми часто звертаємось до пошуково-дослідницької діяльності. Пошуково-дослідницька діяльність з дітьми – це особливий і дуже непростий вид діяльності. Саме він дає дітям можливість спілкуватися з однолітками, з дорослими, здійснювати з об’єктами різноманітні перетворення, виявляти їхні істотні зв’язки з явищами природи, з життєдіяльністю людини, вчить аналізувати й самостійно робити висновки.
Дошкільники охоче беруть участь у пошуково-дослідницькій діяльності. Під час її у дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, посилюється інтерес до живої та неживої природи, активізується інтелектуальний розвиток. А винагородою за допитливість та роботу над поставленими завданнями для малюків є їхні самостійні відкриття у світі природи. Самостійно здобуті знання під час дослідів та експериментів залишаються в пам’яті дітей надовго і формують підґрунтя для нової розумової і творчої пошуково-дослідницької діяльності.
Як же ми організовуємо пошуково-дослідницьку діяльність з дітьми у нашому дошкільному навчальному закладі? Перш за все ми створили у дошкільному закладі оптимальні умови для розвитку дослідницьких умінь дітей, практичного пізнання ними навколишнього світу і впорядкування їхніх уявлень про явища, об’єкти довкілля та їх взаємозалежність.
Першим реальним кроком у цьому напрямку є створення сітки-плану проведення дослідів на певний період (за бажанням вихователів на місяць, квартал, рік). 2 крок – створення умов для проведення пошуково-дослідницької діяльності в ДНЗ.
У кожній віковій групі створені куточки живої природи, в молодших групах оформлено центри води і піску, де діти можуть більше дізнаватися про властивості об’єктів природи. Для вихованців старших груп створено куточки експериментування, в яких розміщено різноманітні матеріали та обладнання для дослідів. Вихователі всіх вікових груп мають можливість проводити заняття, досліди, експериментування з невеликими групами дітей або індивідуальну роботу. Є все необхідне для набуття дітьми власного пізнавального досвіду.
Так, для проведення пошуково-дослідницької діяльності з дітьми у нашій міні-лабораторії є:
- спецодяг (халати та фартухи, клейонки різних розмірів;
- скляний посуд (склянки, пробірки, мензурки, банки);
- пластиковий посуд різний за формою, величиною (стаканчики, лійки, поливалки)
- дрібні матеріали (гвинтики, ґудзики, палички, соломинки, хутро, папір, пластилін, пісок, цукор, сіль, );
- прилади (термометри, ваги, годинники, ліхтарики, люстерка, сита, лопатки, магніти, губки, дощечки;
- різноманітні речовини.
У своїй роботі вихователі нашого закладу використовують наступні форми, методи, і прийоми роботи з дітьми у пошуково-дослідницькій діяльності, а саме:
- спостереження; бесіда; досліди; експерименти, ігрові проблемні ситуації; розглядання картин, ілюстрацій; дидактичні ігри, с/р ігри, ігри-загадки, ігри-описи, конструктивні ігри; читання художньої літератури; комплексні, тематичні, інтегровані заняття; трудова діяльність; фіксація результатів досліду.
Завдання, які ставлять перед собою педагоги, організовуючи пошуково-дослідницьку діяльність наступні:
- Навчити дітей уважно й зацікавлено спостерігати за природним оточенням – дивитись і бачити, слухати і чути, пропускати отримані враження через своє серце й робити необхідні висновки;
- Розвивати в дітей пізнавальні вміння і навички, розумову активність, позитивне й дбайливе ставлення до об’єктів природи та формувати екологічну культуру.
Педагоги у своїй роботі дотримуються класичної структури пошуково-дослідницької діяльності, яка складається з 4-х етапів:
- Перший етап - підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх дослідом, виявляє рівень їх знань. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, дерева взимку живі? Як ви думаєте, чи дерева замерзають від сильного морозу?»
- Другий етап - початок досліду: обговорення умов і висування припущень: «Я читала, діти, що дерева не замерзають тому, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз дві скляночки: в одній буде проста вода, а в другій - з цукром. Як ви гадаєте, в якій склянці вода швидше замерзне?»
- Третій етап - хід досліду. Спостереження дітей за ходом досліду, обмін думками.
- Четвертий етап - заключний: обговорення наслідків досліду.
Досліди – це важливий шлях пізнання, вони мають велику переконуючу силу. Цінність їх полягає в тому, що під час їх проведення діти не отримують готових знань у законсервованій формі від дорослого, а здобувають у процесі пошукової діяльності. Досліджуючи те чи інше явище чи об’єкт природи, дитина отримує знання у певній логічній послідовності. Крім того, під час проведення дослідів у природі дошкільнята мають змогу відчути красу природи, побачити в ній початок життя листочка, квітки, зрозуміти, чому змінюється напрямок вітру, чому вода перетворюється на лід, куди зникає сонячний зайчик.
Кpім цього досліди цінні ще й тим, що дають можливість стежити за ходом явища і відтворювати їх щоразу з повторенням умов.
У своїй роботі вихователі використовують такі види дослідів, а саме:
- Ілюстративний або демонстраційний (виявляючи та з'ясовуючи з дітьми властивості предметів та явищ, вихователь сам проводить дослід, а діти лише спостерігають, а потім всі разом роблять висновки);
- Навчальний (у ході такого досліду діє кожна дитина. Цьому виду дослідів наші вихователі надають перевагу, оскільки кожна дитина самостійно перевіряє гіпотезу, поставлену на початку досліду, знаходить відповіді на свої питання, перевіряє свої знання та можливості).
Педагог має підтримувати кожну висловлену дитиною думку чи припущення, не критикувати і не підганяти юного дослідника з висновками. За необхідності потрібно ставити навідні запитання, на чомусь зосередити увагу дитини.
Пошуково-дослідницьку діяльність наші вихователі використовують у всіх видах дитячої діяльності. Основою роботи є заняття комплексного типу, на яких велику увагу приділяють розв’язанню проблемних завдань як-от: «діти, як ви вважаєте, чому…», «як довести,що…», «що вийде, якщо…» і так далі. Це дає дітям можливість краще розуміти причинно-наслідкові зв’язки у довкіллі.
Так, розвиваючи комунікативно-мовленнєві здібності дітей, вихователі пропонують вихованцям використати відповідні картки-схеми, за допомогою їх здійснити уявну мандрівку до якого-небудь об’єкта природи, а потім скласти розповідь від свого імені.
Розгорнута пошукова діяльність використовується при ознайомленні з природою дітей старшого дошкільного віку. Але використання її окремих компонентів - пошукових дій, можна починати з молодшої групи. Для встановлення впливу вологи на пластичність піску та глини в іграх дітей молодшого дошкільного віку вихователь пропонує виліпити пиріжок з сухого піску, потім з вологого і запитує: "чому з початку пиріжок не вийшов? 3 якого піску можна виліпити його?". Перші елементарні досліди діти у цьому віці можуть проводити з папером, картоном і т. д.
Дітям старших груп подобається така форма роботи як «Аукціон ідей». Під час проведення такого аукціону діти описують характерні особливості запропонованого об’єкта чи матеріалу і оцінюють їх з точки зору практичного застосування людиною у теперішньому часі і в майбутньому.
На заняттях з математики вихователі не лише навчають дітей рахувати, вимірювати, порівнювати, а й використовувати ці навички у пошуково-дослідницькій діяльності, самостійно аналізувати і робити висновки та певні припущення.
З досвіду роботи педагоги нашого закладу відмітили, що найбільшої результативності пошуково-дослідницька діяльність досягається під час реалізації проектів. Так, у ході проектів в середній та старших групах вихователі змогли створити ситуації успіху для кожної дитини завдяки диференційованому підходу проведення пошуково-дослідницької діяльності. Для самоствердження дітей дуже важливо підтримати ініціативу й активність кожного вихованця та наповнити його життя яскравими враженнями і відкриттями. Для прикладу, у реалізації проекту «Диво-овочі» за допомогою цікавих дослідів, спостережень діти ознайомилися з особливостями певних овочів, їхніми лікувальними властивостями, навчилися практично використовувати набуті знання.
Знання про природні явища здобуті на заняттях, активізуються, уточнюються, поглиблюються під час пошуково-дослідницької діяльності на прогулянках, під час цільових екскурсій, у міні-лабораторіях куточків природи, у процесі трудової і побутової діяльності. Прості, доступні дітям досліди бувають короткочасні, коли одразу пояснюється певне явище або властивість предмета, а бувають і тривалі дослідження - коли діти вчаться певний час спостерігати одне й те саме явище, а відтак робити узагальнення і висновки.
З досвіду роботи наших педагогів в даному напрямку хочу зазначити, що доцільно проводити пошуково-дослідницьку діяльність з дітьми щомісяця, опрацьовуючи одну тему протягом тижня, узагальнювати набуті знання на тематичному занятті з природи або комплексному занятті, а конкретні явища чи властивості під час індивідуальної роботи в міні-лабораторії та під час спостережень з елементами дослідницької діяльності на прогулянках в ІІ половину дня. Обов’язковим кроком у пошуково-дослідницькій діяльності є те, що результати дослідів треба обов’язково фіксувати у довільній формі за бажанням: у щоденниках, екранах, альбомах, малюнках, фотографіях, іт.д. І, звичайно, необхідно частіше залучати батьків до участі у проведенні пошуково-дослідницької діяльності у своєму дошкільному закладі.
Широке використання дитячого експериментування у різних сферах життєдіяльності дошкільників дає змогу максимально реалізувати потребу наших вихованців у нових враженнях, знаннях, самоствердженні.
Хочу застерегти від типових педагогічних помилок при здійсненні пошуково-дослідницької діяльності, а саме:
- відсутність системи проведення дослідів;
- надання переваги фронтальним формам роботи;
- обмеження свободи дитини;
- монолог дорослого;
- перетворення досліду на бесіду.
А ще треба завжди пам’ятати про правила безпеки під час проведення дослідів, експериментів. Цьому треба навчати дітей:
- не штовхати одне одного під час досліду;
- працювати акуратно й чисто;
- нічого не брати до рота;
- не торкати під час досліду обличчя й очі;
- тримати руки чистими;
- прибирати за собою робоче місце.
Правильно організована пошуково-дослідницька діяльность з дітьми дошкільного віку є завжди результативною.
Результативність пошуково-дослідницької діяльності полягає в тому, що діти:
Я бажаю всім вам плідної, успішної праці в організації пошуково-дослідницької діяльності з дошкільнятами, а позитивні результати не забаряться.
Чи можна дивитися мультики в дитсадку
- виявляє емоції та почуття
- елементарно аналізує засоби художньої виразності
- пов’язує яскравість образів з кольорами, формою, пропорціями, звуками, ритмами, динамікою, темпами, рухами, мімікою, жестами, римами, монологами, діалогами
- вирізняє просту аналогію між змістом твору і життям.
- Академічна свобода включає:
- свободу викладання свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність
- вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі
- педагогічну ініціативу
- інші
Математика для дітей в інтегрованих дидактичних модулях (1 година)
Нормативні документи
Закон України про дошкільну освіту
Базовий компонент дошкільної освіти
Програма Дитина
Програма Українське дошкілля
Конвенція про права дитини
Немає коментарів:
Дописати коментар